Твір на тему: «Взаємозв’язок людини і природи у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»»

Природа і людина тісно взаємопов’язані. Людина не може жити без природи, адже вона – її частина. Багато творів написано про природу, про її красу, про взаємозв’язок людини і природи. Одним з таких є і драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки.
Читаючи твір, я ніби перенеслася до чарівного Полісся, де у густому лісі ховаються чарівні істоти, такі як мавки, лісовик, потерчата, русалки та інші казкові герої… Природа у творі представлена як жива істота, що живе справжнім життям, дихає, відчуває, страждає і радіє… Матеріал для цього твору Леся Українка збирала досить довго. Переважно це були розповіді та перекази старших людей, які вона чула ще в дитинстві, тоді, коли сама бігала до лісу, сподіваючись зустріти чи бодай побачити лісову царівну Мавку…

Головні герої драми – представники світу природи та світу людей – конфліктують протягом усього твору, не можуть знайти золоту середину у своїх відносинах. Простежити це можна, спостерігаючи за розвитком відносин Мавки та Лукаша. Мавка – лісова царівна – закохується у Лукаша щиро і віддано. Вона залишає своє звичне життя, ліс, у якому жила весь час, матір-вербу і йде до людського житла, бо саме там мешкає її коханий. Лукаш – звичайний сільський хлопець – не має таких високих прагнень і поривань, як Мавка. Він прагматичний і звик шукати вигоду у тому, що відбувається. Лукаш захопився лісовою царівною, але, зрозумівши, що вона не пристосована до людського життя, до побуту, зраджує її. Тож цей хлопець просто не здатен був зрозуміти всю глибину і щирість почуттів Мавки, як ми, люди, ніяк не можемо повірити у те, що природа – жива. Можливо, якби дівчина не так сильно кохала його та не так розчинялася у ньому, він би більше цінував її почуття… Таким чином, на прикладі Маки і Лукаша письменниця показала нам одвічний конфлікт двох світів: людського та природного. Звичайно, Лукаш, врешті-решт, зрозумів, що втратив разом з лісовою царівною, власне, сенс свого життя. Але змінити вже нічого було неможливо. Не хотілося б, щоб ми, люди, зробили таку ж помилку: спочатку знищили світ природи, а потім зрозуміли його важливість для нас…
Як на мене, людина вже не може існувати як одне ціле з природою, адже вона не здатна жити у чистому духовному світі, не може по-справжньому віддатися почуттям, забути про лицемірство чи власну вигоду. Ці світи можуть існувати паралельно, можливо, допомагати один одному. Так у драмі-феєрії «Лісова пісня» ми бачимо яскравий приклад того, як людина нехтує природою, нищить її. Протистояння, яке триває віки… Але ми, якщо хочемо жити у гармонії і красі, маємо його припинити, адже природа – це, власне, і ми також.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


один + 4 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>