Твір на тему: «У родині наша сила»

 

Ми всі родом з дитинства. З того часу, коли мама співала колискові, коли ми ставили батькам величезну кількість запитань про все, що бачили навколо, коли вірили у дива… Саме дитинство накладає на людину той відбиток, який буде спостерігатися на ній протягом усього життя.

Без родини ми слабкі. Коли людина потрапляє у чуже місто, опиняється серед незнайомих людей, вона усвідомлює силу родинних зв’язків. Розуміє, що саме найближчі і найрідніші люди завжди можуть стати опорою та допомогти. Часто, коли нам добре і у нас усе чудово ми забуваємо про найрідніших людей. Ми довго не дзвонимо, не приїжджаємо додому. А ось коли у житті трапляються негаразди та проблеми, ми відразу ж звертаємося до них за порадою та підтримкою. І рідні нам ніколи у цьому не відмовляють…

Людина сильна, коли у неї є родина. Вона майже невразлива. Сьогодні стільки дітей, які позбавлені батьківського піклування. На вулицях і по телевізору можна побачити безпритульних, серед яких також чимало наших однолітків. Вони голодні і занедбані. Часто такі діти мають різні шкідливі звички, рано дорослішають. Чи щасливі вони? Навряд чи. Яке майбутнє у таких підлітків? Найчастіше це колонія для неповнолітніх чи в’язниця. Зрозуміло, вони виживають, як можуть. Здійснюють крадіжки, розбійні напади, намагаючись якось існувати. Адже життям це назвати важко… Якби у таких дітей були нормальні батьки, які б піклувалися про них належним чином, навряд чи вони опинилися б на вулиці.

Тож коли ми жаліємося на власне життя, нарікаючи на те, що батьки примушують навчатися, не дають довго сидіти біля комп’ютера  чи не відпускають гуляти стільки, скільки б нам хотілося, варто замислитися, чому вони це роблять. Мабуть, для того, щоб ми, врешті-решт, виросли нормальними людьми! Уявімо, що батьки не будуть контролювати нас, спрямовувати наші вчинки у потрібне русло. Вседозволеність… Здавалося б, мрія. Але якими б ми тоді виросли? Не вчилися б – і не отримали хорошої освіти, не мали б перспективи вступити до вищих навчальних закладів і отримати гарні професії. Нічого б не робили вдома – і виросли б непристосованими до самостійного життя. Гуляли б з тим, з ким хотіли і майже до ранку – невідомо, як би взагалі склалася наша подальша доля… Тобто, наші рідні піклуються про нас заради нас самих, заради нашого майбутнього. Щоб це зрозуміти, достатньо уявити себе на їхньому місці.

Нам пощастило – адже у нас є родина. Нас оточують люди, які завжди підкажуть і допоможуть, які думають про наше майбутнє. У них є досвід і потрібні знання для того, щоб виховати нас, прищепити найкращі людські якості. І за це ми маємо дякувати нашим рідним. І не забувати про те, що саме у родині і є наша сила, а ми – частина цієї родини!  

    

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 4 = шість

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>