Твір на тему: «Образи оповідання Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»»

 

Є. Гуцало – письменник, що велику увагу у своїх творах приділяв змалюванню природи. Він звертає нашу увагу на те, що природі потрібна наша допомога – її слід оберігати та захищати. Та, на жаль, сьогодні мало хто це розуміє.

Образи оповідань Є. Гуцала ніби взяті з самого життя. Часто це діти, такі ж самі, якими є і ми. У оповіданні  «Сім’я дикої качки» ми бачимо двох дітей – хлопчика і дівчинку – яких можна вважати головними героями. Вони зовсім різні: Тося – звичайна сільська дівчинка, добра і чуйна; Юрко – міський хлопчик, більш стриманий та, так би мовити, жорсткий. Характери героїв найкраще розкриваються під час пригоди  у лісі. Ми бачимо, як вихваляється Юрко вчинками, яких навіть не здійснював, як щиро захоплюється ним Тося. Вона навіть подумати не може про те, що він говорить неправду. Це говорить про те, що дівчинка звикла довіряти людям, бачити у них найкраще.   Те, як Юрко забирає диких каченят, не дивлячись на прохання Тосі їх не чіпати, на крики розпачу мами-качки, показує справжнього хлопця – жорстокого і байдужого до чужого горя. Юрко думає лише про себе, про те, як йому заздритимуть місцеві хлопці, як цікаво йому буде спостерігати за каченятами. І зовсім не замислюється Юрко про те, що каченята не пристосовані до такого життя, як свійські качки, що мама-качка сумуватиме за дітками…  

Вдома ж, натішившись каченятами та зрозумівши, що вони не хочуть їсти та пити того, що він їм наготував, Юрко просто залишає їх у ящику та йде гуляти до хлопців, не переймаючись тим, що станеться з пташенятами. Тося ж, коли бачить, що ті ледь живі, намагається врятувати їх: вона відносить їх назад до річки. Але мами-качки там вже немає, а самі каченята вже не пливуть – в них немає сил… Ми не знаємо, чи вижили каченята – автор не зупиняється на цьому, та бачимо, як співчутливо ставиться до них Тося, як намагаються допомогти їй сільські хлопці. Вони всі добре розуміють, що таке природа і що не можна її нищити, їм шкода маленьких каченят. Юрко ж так і не зрозумів, чому Тося перестала з ним товаришувати, чому не стали спілкуватися місцеві хлопці. Він вважав, що «вище» і краще за них, адже мешкає у місті…

Тож міський розумник Юрко виявився набагато черствішим та жорстокішим, ніж прості сільські діти. Можливо, це пов’язано з тим, що вони звикли жити поряд з природою, були з нею тісно пов’язані. Юрко ж  був менш милосердним, він звик думати лише про себе і не замислювався над тим, як почуваються ті, хто знаходиться з ним поряд. На мою думку, автор намагається донести до нас думку, що природа – це найголовніше, що є у кожного з нас, адже ми самі є її частиною.  

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− один = 8

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>