Тлумачення слова: крик

крик


крик



I -у, ч.
1) Сильний різкий звук голосу; зойк. || Вигук (у 1 знач.), вигуки. || Поклик. || Гамір, галас. || Ґвалт, лемент. || Про різкі звуки тварин, птахів.
2) перев. у сполуч. зі сл. серце, душа, перен. Про вияв відчаю, сильного душевного переживання.
3) розм. Різка суперечка; сварка, лайка.
••
[Оста́нній] крик мо́ди — остання новинка в моді, що привертає до себе увагу.
II -у, ч.
Річка, що пересихає, або тимчасовий водоток в Австралії.
крик

Введіть слово: