Твір на тему: «Як приходить весна» (легенда)

Перший день весни прийшов. Мешканці лісового села Веснянка чекали на лісову гостю Весну, яка приходила цього дня кожного року. Вони влаштували велике свято на її честь, на якому відразу випроводжали і іншу гостю – Зиму, що гостювала у них останні три місяці.
І ось здалеку всі побачили Весну. Вона була вбрана в зелену сукню, золотисте волосся її було зібране в пучок, а на ньому починали розквітати первоцвіти та проліски… Весна у селі. Всі вітають її та пригощають. Танці, співи, забави панують в цей день у селі.
До слова запросили саму Весну, яка промовила: «Любі мої! Я така рада, що ви на мене чекаєте та зустрічаєте з такою любов’ю! Натомість і я принесла вам подарунки. Це і тепле сонечко, що швидко розтопить сніг, і прекрасні квітки, які прикрасять чорну землю, і спів пташок, який буде радувати вас усю весну…» Усі зраділи словам Весни, тільки Зима сиділа похмура. Вона розуміла, що прихід Весни означає лише одне – вона має піти, а їй так не хотілося йти з гостинного лісового села…

Коли Весна підійшла до столу, її з посмішкою зустріла Зима. Вона почала говорити юній Весні про її красу, про те, що все у природі змінюється з її приходом. Зима запропонувала випити соку з м’ятою, який так любила Весна. Коли юна гостя ковтнула цього напою, вона раптом зблідла і впала бездиханна. Навколо заметушилися та забігали селяни. І тільки Зима стояла спокійна та врівноважена, ніби зовсім нічого не сталося. А потім і зовсім зникла зі свята. Тільки тоді селяни зрозуміли, то винен у їхньому горі. Цілі два тижня Весна тяжко хворіла, ніхто не знав, чи видужає вона взагалі.
Піклувалися про хвору весну дві інші поважні гості: Літо і Осінь. Саме вони надали Весні трохи власних сил, щоб вона змогла вижити, тому Весна часто схожа на Осінь – аж доки розпустяться на голих деревах зелені листочки, і на Літо – коли наприкінці – у травні – стоїть зовсім літня спека.
Зима ж ці два тижні блукала лісами і полями. Вона думала, що природа радітиме тому, що вона залишиться, але все навкруги чекало Весни, її тепла та пробудження. Зрозуміла Зима, що її вчинок неправильний. Прийшла вона до Весни і попросила вибачити її за такий ганебний вчинок. Прийняла юна Весна її вибачення, а також прийняла трохи сили, якої їй дала Зима. Саме ця сила допомогла Весні остаточно одужати. З того часу Весна, коли тільки приходить у села і міста, дуже схожа на Зиму, адже саме її силою вона залишилась жити…
Так і помирилися всі чотири пори року. Але ще й досі справжня Весна приходить лише після чотирнадцятого березня – як і тоді, коли отруїла її із заздрості Зима, і зараз зустрічають її святом, на якому люди танцюють і співають , і Зиму проводжають. Тільки Весна з Зимою зустрічаються так урочисто!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 3 = шість

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>