Твір на тему: «Що таке весна?»

Весна… Здавалося б, нічого такого – просто ще одна пора року, яка кожного року змінює зиму… Але тільки цього року я нарешті зрозумів, що таке весна по-справжньому.
Одного ранку я прокинувся від ласкавого і теплого сонечка, яке заглядало у моє вікно. На годиннику було щось біля п’ятої ранку. Як не дивно, але спати зовсім не хотілося. На душі було щось незрозуміле: чи то радість, чи то сподівання, чи то подив… Вийшовши на вулицю, я відчув запах весни: пахло свіжістю, бруньками, вологою землею, першою зеленню та ще чимось незрозумілим, але таким приємним і млосним… Люди йшли працювати, але вони зовсім не помічали, що під ногами в них уже не сніг, не гола чорна земля, а перші ніжні паростки травички, не помічали бруньок, що розпускаються на деревах, не помічали, власне, самої весни… Люди були заклопотані власними проблемами і турботами: криза, вічна нестача грошей та вільного часу, нестабільність … Я раптом зрозумів, що це все заважає бачити и весну і радіти їй. Невже і ми, коли подорослішаємо, не зможемо відчути прихід весни, ожити разом з нею?! Сумно, виявляється, бути дорослим… Відповідальність та клопоти про свою родину, прагнення заробити більше грошей, досягти кар’єрного зросту чи сімейного благополуччя – це все заповнює думки дорослих, не залишаючи місця для таких, здавалося б, непомітних, але дуже важливих щоденних радощів…

Весна не тільки пора року, це і час, коли відроджується все живе, коли починається нове життя. А ще це час любові. Всі мої друзі закохалися цієї весни. У кожного – справжнє щире почуття, яке підносить людину до небес, робить кращою. Навіть найбільший забіяка з нашого класу якось змінився: почав старанніше вчитися, спокійніше поводитися, а вчора… Вчора він прийшов, нарешті, (як про це мріяла наша класна керівничка!) у чудовому строгому костюмі і подарував відмінниці Оленці букет ніжних лісових пролісків… Оленка сором’язливо опустила очі, але квіти взяла і тихо подякувала… І все відразу стало зрозуміло – кохання не оминуло і їх! Тож, дійсно, весна без любові як дерево без листя. Це одна з найпрекрасніших пір року. Пережити весну – значить оновитися, закохатися, стати щасливим… А що означає полюбити? Для мене це означає жити. Жити по-справжньому, жити повним життям. Життя без любові сіре і похмуре, кохання неможливо передати словами, його можна лише відчути, відчути власним серцем. А щоб відчути кохання, треба його дарувати іншим.
Тож весна і любов нерозривно пов’язані, і вони є одними з тих див, що дарує нам життя. Саме у юності нам найбільше хочеться весни і любові, саме юність – це пора, коли кохання – справжнє, щире і надзвичайне, а весна – яскрава і безмежна. То ж давайте насолоджуватися кожним її днем!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


чотири + 1 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>