Твір на тему: «Чому навчає нас драма Лесі Українки «Бояриня»»

І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине…
Леся Українка

Леся Українка – поетеса, яка залишається взірцем і сьогодні. Взірцем сильної особистості, справжнього борця, щирого патріотизму… ЇЇ твори – це пісня самого серця. У них ми бачимо справжню Лесю, з усіма її болями та радощами, з потаємними мріями та сподіваннями…
Драматична поема «Бояриня» Лесі Українки – твір, який розкриває багато проблем, які є актуальними і сьогодні. І одна з них – патріотизм. Що ми називаємо патріотизмом? Так, усі знають, що це любов до рідної країни. Але любити можна по-різному. Одні люблять свою державу, тому що в них, так би мовити, немає вибору – тут народилися і живуть. Інші складають чудові гімни на її честь і на словах готові заради Батьківщини на все… Але коли приходить час діяти, такі псевдо патріоти кудись зникають, щоб з’явитися пізніше, коли все заспокоїться, і продовжити співати свої оди… І зовсім небагато таких людей, які люблять свою Вітчизну по-справжньому, які ладні заради неї багато чим пожертвувати, навіть, якщо виникне потреба, власним життям. До таких людей належала сама Леся Українка, належала до них і головна героїня драми «Бояриня» Оксана.
Оксана – дівчинка-українка, яка опинилася у чужому краї. Здавалося б, усе чудово: потрапила вона до багатої родини, де її полюбили як рідну, поряд – коханий чоловік, чого ще треба? Та Оксана в’яла на чужині, мов та квітка. Вона сумувала за рідною домівкою, за Україною. Не могла дівчина призвичаїтись до чужих звичаїв та обрядів, не розуміла поведінки інших бояр, не могла нічого не робити – не розуміла сенсу такого життя… Так і залишилась жінка чужою у цій країні, куди привіз її чоловік. Та не могла вона повернутися додому, адже давала обітницю Степану, і вона це чудово розуміла. Хіба можна не захоплюватися такою відданістю та любов’ю до свого чоловіка? Чи є сьогодні такі шлюби, у яких обітниця ставиться вище особистого щастя?.. Навряд чи…
Семен розумів, що Оксана гине без Батьківщини, але не міг повернутися – служба у царя зобов’язувала його залишатися у Москві. А коли він, врешті-решт, вирішив повезти дружину на Україну, було вже занадто пізно – Оксана не могла наважитися подивитися в очі тим, хто залишився живим, доки вона «відсижувалася» у Москві. Оксана тут гинула, але саме щира любов до Батьківщини не давала їй повернутися на рідну землю…
Тож багато чому навчає нас драматична поема «Бояриня». Найголовніше ж, звичайно, це патріотизм. Якби ми любили свою державу так, як любила її ця молода жінка, то змогли б не лише втілити власні мрії, але й плідно працювати на користь своєї країни, підносячи її на вищий щабель. Тож любов до Батьківщини – це те, без чого не можна стати успішною людиною та справжнім громадянином.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


шість + = 13

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>