Тлумачення слова: поникати

поникати


поникати



I -а́ю, -а́єш, док.
Никати якийсь час.
II -а́ю, -а́єш, недок., пони́кнути, -ну, -неш; мин. ч. пони́к, -ла, -ло і пони́кнув, -нула, -нуло, док.
1) Схилятися, пригинатися. || чим, у сполуч. зі сл. голова, чоло, уроч. Схиляти донизу. || Полягати (про траву, злакові і т. ін.).
2) Опускатися донизу; обвисати. || Опускатися, лягати на що-небудь. || Падати вниз. || у що, перен. Переходити до якого-небудь стану. Поникнути у задуму.
3) Втрачати силу, енергію, жвавість, бадьорість. || Ставати пригніченим, підупадати настроєм. || перен. Втрачати барвистість, яскравість, набувати похмурого вигляду. || перен. Втрачати силу свого вияву; слабшати.
поникати

Введіть слово: